Юра в нас друга дитина в сімї, старшій донечці було 3 рочки, коли ми завагітніли. Другу вагітність ми не планували, так вийшло:) Взагалі я був на роботі, коли дружина зателефонувала і повідомила, що чекаємо маля.
Вагітність проходила з ускладненнями, після перших важких пологів, тому дружині застосовували різні методи, щоб її зберегти.
Пологи проходили природньо, нормально. До них готувалися заздалегідь, скликали всіх знайомих лікарів. На третій день після пологів мені повідомили, що дитинку забирають в реанімацію в нього синдром Дауна. До того нічого я не знав, зібрався з силами, бо потрібно було купувати ліки та вирішувати безліч проблем. Шоку я не отримав, тільки думав, що робити, щоб спасти дитя? Щоб тільки він жив!
Зараз Юрі 2 рочки, він ходить, говорить перші слова, активно жестикулює, любить дітей та спілкування.