Джон Даун

Головний лікар Джон Даун

Джон ДаунСиндром Дауна ще майже 100 років тому назвали на честь головного лікаря притулку для розумово відсталих Джона Дауна.

Так склалось, що діагноз — синдром Дауна — у більшості з нас викликає негатив, хоч насправді ці люди просто трішки відрізняються від решти, – розповідає голова громадської організації “Центр сприяння дітям з синдромом Дауна „Бебі Ко” Ольга Гордієнко. – Слово „синдром” означає набір ознак або характерних рис. Тому вислів “хвороба Дауна” вважають неправильним, бо люди із цим синдромом не є хворими. Вони просто носії певних ознак.

Першим, хто звернув увагу на людей із розумовими вадами, був Джон Даун.

Коли він став головним лікарем у притулку для розумово відсталих людей, то у своїй лікарні заборонив покарання та почав навчати підопічних, – каже пані Гордієнко. – У 1866 році Даун уперше описав морфологічні характеристики людей із цим синдромом. Описи базувалися на дослідженнях форми черепа. Лікар також зауважив, що ці особливі люди добре навчаються.

Він зазначив, що для цих людей важливою є артикуляційна гімнастика, а їхня схильність до “мавпування” сприяє кращому навчанню. Ці норми навчання діють до наших днів, – каже голова організації. – Також тоді особливу увагу приділяли розвагам, тенісу й крикету.

У ті часи гості, які приїздили з різних країн, були вражені продуманою організацією навчання та відпочинку дітей із синдромом Дауна. Багато хто перейняв досвід лікаря, продовжує фахівець. Зрештою, після важкої хвороби 7 листопада 1896 р. Джон Ленгдон Даун помер. Він залишив величезний спадок, що стосувався навчання дітей із розумовою відсталістю.

До речі, існувало багато теорій причин синдрому Дауна, включаючи спадкові хвороби, родові травми й навіть туберкульоз у батьків. Але тільки в 1959 р. французький генетик Жером Лежен знайшов генетичну природу синдрому. Як з’ясував учений, його викликає додаткова хромосома у 21-й парі. Офіційно назва звучить так: “трисомія -21”. Однак науковці вирішили називати цю ваду на честь першовідкривача — Джона Дауна.