Зараз Оксані 8 років, пішла в перший клас. Вона знає український алфавіт, рахує, комунікабельна.
Моя історія:
Маючи старшого сина 1,5 р. я завагітніла Оксанкою. Вагітність проходила добре, скарг не було нічого не турбувало. На облік в жіночу консультацію стала на 8-му місяці вагітності, адже тільки не давно мала попередні пологи. Самі пологи проходили природньо. Донечка народилась вагою 3 кг, лікарі відразу мені нічого не сказали, тільки на другий день повідомили, що в неї синдром Дауна.
Я отримала не реальний шок! не знала що це ніколи не бачила таких людей. Відразу написала рідним записку з повідомленням про те, що мені сказали. Мене в першу чергу цікавило, що це? Що з моєю дитиною? Лікар повідомила, що доня відставатиме в розвитку і на голосила, що ми можемо та маємо право від дитини відмовитися. Я відразу знала, що не залишу своє дитя!
Чоловік постійно мене підримував, хоча в самого була депресія. Тільки присутність старшого сина та перебування всіх разом — це все допомагало впоратися з проблемами.
З 3-ох років Оксанка відвідувала спеціалізований садочок та і загалом гарно набувала різних навичок. Вона добре розвивається.
В «Центр «БебіКо» ми прийшли по рекомендації знайомих та по оголошенню. Разом проводимо вільний час, а нещодавно їздили на оздоровлення в Карпати,де свіже повітря сприяло активному розумовому та фізичному розвитку. А найбільш допомогло спілкування з батьками, які все це теж пережили…
Ми з Оксанкою любимо відвідувати цирк, свята, а також розвиваючі заняття
