Історія Мами Матвія.

В мене троє дітей, за роки материнства я дуже багато знаю про здоров’я, виховання, навчання звичайних (нормотипових), але для мого Матвія потрібно особливий підхід у всьому.

В мене досить вже інформації за рік часу, про синдром Дауна як наукової, психологічної, пізнавальної, так і методики розвитку, але на превеликий жаль я багато знаю теорії, а не практики.

Бог, дав мені Матвія і я знаю Вас!

Спілкуюся з дівчатами з Львова, Києва, Броварів, Хмельницька, Миколаєва, Харкова. І вони багато розказують, пересилають книги, діляться інформацією, підтримують.

Всі ми, батьки наших діток, одноголосно хочемо Здоров’я, Щастя і Розвитку наших кровинок.

За «Центр «Бебіко»» я не знала нічого, не приходилося, але вже в грудні буде рік, як я з Вами.

І Нам пора йти дальше – це не наші забаганки, а потреба для наших діток.

Може скажуть колись що їх так не розвивали, але ключове слово тут колись.

Зараз все пішло вперед і якщо є можливість, то просто гріхом буде, нам батькам, нею не скористатися.

Так, ми не Київ, не Львів – ми Тернопіль в нас інші можливості і спеціалісти. Але ми і не хутір з трьома будинками: є лікарні, поліклініки, інститути, де є спеціалісти. Якщо буде потреба, то будемо запрошувати спеціалістів з інших міст України, наші амбіції можуть і дальше піти, щоб запросити із Європи, але….

Це дуже дорого.

Щиро жалію, що не вдалося побувати на конференції. Рада, кому вийшло, бо це мега потрібно, корисно і актуально.

Тепер до конкретики.

Дуже велике прохання моє, і думаю мами мене підтримають, в консультації:

  • Логопеда
  • Вертебролога –ортопеда
  • Реабілітолога
  • Психолога
  • Кінезіотерапевта
  • Ерготерапевта дала запит чи зможе до нас приїхати.

Є дуже корисна і сильна програма раннього втручання, де не чекають на проблеми, а їх попереджають. Це мега потрібно, і чим швидше, тим якісніше буде все. Так – це багато треба : сил, часу, терпіння, але Хто як не ми?

Тому все, що в наших силах, то ми повинні розробити і втілити в життя, а для цього потрібні спеціалісти.

Так мами виходять на рівень, що ми мами, дружини, логопеди, дефектологи, масажисти, реабілітологи, лікарі, вихователі. Але краще коли нас підтримують люди які на це вчилися.

Час не йде, він шалено втікає і дальше нікому не зрозуміла невідомість…

Але, якщо ми будемо разом, бо в цьому наша Сила, розвивати, вчити, корегувати, направляти, помагати, показувати, то результат неодмінно Буде!

Ще круто зробили в Хмельницькому. Соціалізація дітей, де невеличка група дітей і їхні батьки разом з спеціалістами розвивають і навчаються.

Для цього і сенсорика, і руханки, логічні завдання, музичні хвилинки, логопедичні вправи, розвиток моторики дрібної і грубої, розвиваючі ігри, бачення дітей і усвідомлення себе в  світі, навчанню побутових речей за методикою Монтессорі. Так, вік наших діток вимагає коригування і має йти наголос на грі з елементами навчання, вмінні координувати рухи, вчитися спілкуванню і зацікавленості.

Мотивація мусить йти від всіх, ми маємо вірити і знати, що все в нас вийде, лише так можна гори перевернути.

І краще я буду думати і працювати, що Матвій буде розумним, соціально адаптованим, інтегрованим в суспільство, а це праця не одного року життя.

Планку треба підіймати чим вище, бо життя само внесе корективи.

Дякую за увагу.

Вірю, що все в наших руках.

 

Розділ: Моя історія

Залиште коментар