Як у Тернополі працює унікальний садочок для “сонячних” дітей

IMG_0898У цьому садочку наразі лише сім вихованців. Тут затишно, світло, радісно, по-справжньому домашня атмосфера, тут не сварять і не ставлять у куток, натомість малюють, співають, танцюють, граються і звичайно ж вчаться. Ось уже другий рік у Тернополі при Громадській організації «Центр сприяння дітям із синдромом Дауна «Бебіко» працює садочок.

«Наш заклад розпочав роботу 1 березня 2017 року, – розповідає Оля Гордієнко, голова ГО «Бебіко». – Це була моя велика мрія з початку роботи організації. Але тоді на початку 2000-х всі мене категорично відмовляли, ніхто не давав можливості реалізувати задум. Відтак програми шукала в Києві, там же проходила навчання, і дуже рада, що зрештою мрія збулася».

Хлопчики й дівчатка залюбки виконують те, чого їх навчають. Програма закладу різниться від тих, які використовують у звичайних садках. Насамперед тут звертають увагу на навички самообслуговування, адже «сонячні» дітки не завжди можуть швидко пристосуватися до нових умов, а часу у вихователів держзакладів, коли у групах по 30 діток, просто не вистачає фізично. Крім того, легше відбувається й процес відлучення від батьків, бо тут навчається усього 5-7 діток, відтак кожному знайдеться добре слово, посмішка, обійми, аби малюки не сумували за рідними.

«Здавалося б, мами й тати мали б радіти, що їхні дітки у надійних руках і тепер є більше вільного часу, але коли ми тільки відкрили садок, то батьки стояли під під’їздом і плакали, – пригадує Оля Гордієнко. – Сварилася навіть з ними, пояснювала, що діти відчувають ваші переживання, тому теж можуть нервувати, капризувати й плакати».

У садочку працюють за різноманітними програмами. Це й оксфордські «Дивись і вчись», і методики Домана та Монтесоррі, пропонують багато занять на розвиток сенсорної моторики, що теж не характерно для державних закладів. Тому, коли вихованці згодом ідуть у звичайний садок чи школу, то їм легше адаптуватися.

IMG_0885«Завдяки державній підтримці та спонсорській допомозі небайдужих людей садочок забезпечений фінансово, повністю обладнаний, тому дітки із Синдромом Дауна тут навчаються та харчуються безкоштовно, – продовжує Оля. – Вони під наглядом із 9 ранку і до 17 по обіді. Разом із вихователями гуляють на свіжому повітрі, граються на дитячому майданчику. Є й сонна година. Дозволяємо нашим вихованцям довше поспати, аби після хорошого відпочинку їм легше працювалось».

Садочок можуть відвідувати й звичайні діти, але для них навчання уже буде платним.

Коли у 2004 році Оля Гордієнко тільки започатковувала організацію, то дуже хотіла, аби «сонячні» дітки навчалися у звичайних садочках та школах, як це практикують в усьому світі. Але на жаль, у нас не готова ані система освіти, ані вихователі та вчителі. «У садочках і школах величезна кількість дітей у групах і класах, тому навіть звичайним діткам важко психологічно призвичаїтись, а що казати про нетипових, якщо їм потрібно більше часу на адаптацію, – підкреслює Оля. – Тому треба виходити з того, де буде добре дитині. Завжди наголошую на тому, що наша організація спрямована на дітей, ми піклуємося про дітей, аби середовище було сприятливим для них, а не для мами, тата, вихователя чи вчителя».

IMG_0892Часто виникають ситуації, коли нетипові діти ідуть у звичайні навчальні заклади, і не справляються. А це тому, пояснює Оля, що треба готуватися, треба ретельно добирати зошити, ручки, лінійки різної форми, робити підказки. І коли батьки до цього розумно підходять, а вчителі та вихователі дозволяють це реалізувати, а не підганяти всіх під один шаблон, тоді буде успішна дитина. Треба пам’ятати, що будь-яка стресова ситуація може викликати у дитини замкнутість і потім буде дуже важко віднайти контакт і налагодити діалог. Важливо й те, щоб батьки не виявляли гіперопіки, адже це теж шкодить дітям, бо інакше будь-яка дрібниця може викликати тільки негативні емоції. Дайте можливість своїм чадам зїхати з гірки лицем уперед, а не ногами, а чи дозвольте їм на неї видряпатись не по драбинці.

Сьогодні багато говорять про інклюзію, про навчання нетипових діток у звичайних дошкільних та навчальних закладах, але як це відбуватиметься на практиці покаже час. Проте керівникам і садочків, і шкіл варто знати, що відтепер заклад може отримати додаткове фінансування, якщо у ньому навчатимуться нетипові вихованці. Та чи стане це хорошим стимулом і чи насправді наше суспільство поступово позбудеться багатьох стереотипів, які заважають нам прийняти інакшість?

 

КОРОТКО: щороку в Україні народжується близько 450 дітей із синдромом Дауна. Для них характерна особлива зовнішність – пласке обличчя, косий розріз і підняті куточки очей. І ще одна зайва 21 хромосома. Таких дітей часто називають «сонячними», адже вони багато посміхаються.

Розділ: Новини

Залиште коментар